(149) Держави-члени повинні мати можливість встановлювати норми щодо кримінальних покарань за порушення цього Регламенту, в тому числі за порушення національних норм, ухвалених відповідно до та з урахуванням обмежень цього Регламенту. Такі кримінальні покарання можуть також допускати позбавлення переваг, отриманих внаслідок порушення цього Регламенту. Проте призначення кримінальних покарань за порушення таких національних правил та адміністративних санкцій не повинні призводити до порушення принципу ne bis in idem, як його тлумачить Суд.

(152) Якщо цей Регламент не гармонізує адміністративні санкції чи, за необхідності в інших випадках, наприклад, у разі серйозних порушень цього Регламенту, держави-члени повинні забезпечувати застосування системи, що передбачає дієві, пропорційні та стримувальні санкції. Сутність таких санкцій, кримінальних чи адміністративних, повинно визначати законодавство держави-члена.