1. Суб’єкт даних повинен мати право заперечувати, на підставах, що пов’язані з його або її конкретною ситуацією, в будь-який час, проти опрацювання його або її персональних даних, яке здійснюють на підставі пункту (e) чи (f) статті 6(1), у тому числі, проти профайлінгу, що ґрунтується на тих положеннях. Контролер не повинен більше опрацьовувати персональні дані за винятком доведення ним наявності істотних законних підстав для опрацювання, що переважають над інтересами, правами та свободами суб’єкта даних або для формування, здійснення або захисту правових претензій.

2. У випадку опрацювання персональних даних для цілей прямого маркетингу, суб’єкт даних повинен мати право на заперечення проти такого опрацювання персональних даних, у тому числі, профайлінгу, тією мірою, якою це стосуються такого прямого маркетингу.

3. Якщо суб’єкт даних заперечує проти опрацювання для цілей прямого маркетингу, персональні дані не можна більше опрацьовувати для таких цілей.

4. Щонайпізніше в момент першого повідомлення суб’єкту даних, право, вказане в параграфах 1 і 2, необхідно чітко довести до відома суб’єкта даних і представити зрозуміло та окремо від будь-якої іншої інформації.

5. У контексті користування послугами інформаційного суспільства та незважаючи на Директиву 2002/58/ЄС, суб’єкт даних може реалізовувати своє право на заперечення автоматизованими засобами з використанням технічних специфікацій.

6. Якщо персональні дані опрацьовують для цілей наукового чи історичного дослідження, або статистичних цілей згідно зі статтею 89(1), суб’єкт даних, на підставах, що пов’язані з його або її конкретною ситуацією, повинен мати право на заперечення проти опрацювання його або її персональних даних, за винятком, якщо таке опрацювання є необхідним для виконання завдання на підставах суспільного інтересу.