(103) Комісія може ухвалити рішення, дія якого поширюється на весь Союз про те, що третя країна, територія чи визначений сектор у межах третьої країни, або міжнародна організація забезпечує належний рівень захисту даних, таким чином гарантуючи правову визначеність і однорідність у межах Союзу в тому, що стосується третьої країни чи міжнародної організації, що, як вважається, забезпечує такий рівень захисту. У таких випадках акти передавання персональних даних до такої третьої країни чи міжнародної організації можуть відбуватися без потреби отримання подальшого дозволу. Комісія може також ухвалити рішення, повідомивши та надавши повний звіт із викладенням причин для третьої країни чи міжнародної організації про скасування такого рішення.

(104) У світлі фундаментальних цінностей, на яких засновано Союз, зокрема, захисту прав людини, Комісія повинна, у своїй оцінці третьої країни чи території або визначеного сектору в межах третьої країни, враховувати те, як певна третя країна поважає верховенство права, доступ до правосуддя, а також міжнародні норми та стандарти прав людини і її загальне та секторальне право, в тому числі законодавство щодо громадської безпеки, оборони та національної безпеки, а також публічний порядок і кримінальне право. Під час ухвалення рішення про відповідність щодо території чи визначеного сектору в третій країні необхідно враховувати чіткі та об'єктивні критерії, такі як спеціальні види опрацювання даних та масштаб застосовних правових стандартів, а також - чинне законодавство в третій країні. Третя країна повинна надати гарантії, що забезпечують належний рівень захисту, який суттєво відповідає тому, що забезпечується в межах Союзу, зокрема в разі опрацювання персональних даних в одному або декількох визначених секторах. Зокрема, третя країна повинна забезпечити дієвий незалежний нагляд за захистом даних і передбачити механізми співпраці з органами із захисту даних держав-членів, а суб'єктам даних - надати дієві права, які можна реалізувати, та дієві адміністративні і судові засоби правового захисту.

(105) Крім міжнародних зобов'язань, що взяли на себе третя країна чи міжнародна організація, Комісія повинна брати до уваги зобов'язання, що виникають у ході участі третьої країни чи міжнародної організації в багатосторонній або регіональній системах, зокрема, в зв'язку з захистом персональних даних, а також виконання таких зобов'язань. Зокрема, необхідно враховувати приєднання третьої країни до Конвенції Ради Європи про захист фізичних осіб у зв'язку з автоматизованим опрацюванням персональних даних від 28 січня 1981 року та її додаткових протоколів. Комісія повинна провести консультації з радою, оцінюючи рівень захисту в третіх країнах або міжнародних організаціях.

(106) Комісія повинна відстежувати дієвість рішень щодо рівня захисту в третій країні, на території або у визначеному секторі в межах третьої країни, або міжнародній організації та відстежувати дієвість рішень, ухвалених на підставі статті 25(6) або статті 26(4) Директиви 95/46/ЄС. У своїх рішеннях про відповідність, Комісія повинна передбачити механізм періодичної перевірки їхньої дієвості. Таку періодичну перевірку необхідно проводити під час консультації з відповідною третьою країною чи міжнародною організацією, в ній необхідно врахувати всі відповідні розробки в третій країні чи міжнародній організації. Для цілей моніторингу та проведення періодичних перевірок, Комісія повинна враховувати думки та висновки Європейського Парламенту і Ради, а також інших відповідних органів і джерел. Комісія повинна оцінювати, протягом розумного строку, дієвість останніх рішень і звітувати про будь-які відповідні висновки до Комісії у значенні Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) N 182/2011 [12], як встановлено цим Регламентом, до Європейського Парламенту і Ради.

_{[12] Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) N 182/2011 від 16 лютого 2011 року про норми та загальні принципи механізмів контролю з боку держав-членів щодо реалізації Комісією виконавчих повноважень (OB L 55, 28.02.2011, с. 13). https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/AUTO/?uri=OJ:L:2011:055:TOC}

(107) Комісія може визнати, що третя країна, територія чи визначений сектор у межах третьої країни, чи міжнародна організація більше не забезпечує належний рівень захисту даних. Відповідно, необхідно заборонити передавання персональних даних до такої третьої країни чи міжнародної організації, за винятком, якщо виконано вимоги цього Регламенту щодо актів передавання, що передбачають застосування відповідних гарантій, у тому числі зобов'язальних корпоративних правил, і дотримано відступів для спеціальних ситуацій. У такому разі необхідно забезпечити проведення консультацій між Комісією та такими третіми країнами чи міжнародними організаціями. Комісія повинна своєчасно повідомити третю країну чи міжнародну організацію про причини та розпочати консультації з ними для того, щоб виправити ситуацію.