1. Наглядові органи надають один одному відповідну інформацію і взаємну допомогу з метою імплементації та послідовного застосування цього Регламенту та вживають заходів для результативної співпраці один з одним. Взаємна допомога охоплює, зокрема, інформаційні запити та заходи щодо нагляду, такі як запити на видачу попередніх дозволів і проведення попередніх консультацій, інспекцій і розслідувань.

2. Кожний наглядовий орган вживає всіх необхідних заходів, необхідних для відповіді на запит іншого наглядового органу без необґрунтованої затримки та не пізніше одного місяця після отримання запиту. Такі заходи можуть включати, зокрема, передавання відповідної інформації щодо проведення розслідування.

3. Запити на надання допомоги містять усю необхідну інформацію, в тому числі, про цілі та причини запиту. Інформацію, якою обмінюються, необхідно використовувати лише відповідно до цілі, для якої надавали запит.

4. Наглядовий орган, якому надійшов запит, не повинен відмовляти в задоволенні запиту за винятком тих випадків, коли:

(a) він володіє компетенцією щодо предмету запиту чи заходів, на вжиття яких надіслано запит; або

(b) задоволення запиту може порушити положення цього Регламенту або законодавства Союзу чи держави-члена, яке поширюється на наглядовий орган, до якого надійшов запит.

5. Наглядовий орган, до якого надійшов запит, повідомляє наглядовий орган, який надіслав запит, про результати чи, залежно від обставин, прогрес заходів, вжитих для відповіді на запит. Наглядовий орган, до якого надійшов запит, повинен надати інформацію про причини будь-якої відмови в задоволенні запиту відповідно до параграфа 4.

6. Наглядові органи, які отримали запити, надають, як правило, інформацію, на яку запитують інші наглядові органи, електронними засобами, з використанням стандартного формату.

7. Наглядові органи, яким надійшли запити, не стягують плати за будь-яку дію, яку вони застосовують згідно із запитом на взаємну допомогу. Наглядові органи можуть узгоджувати правила для відшкодування один одному за окремі витрати, що випливають з надання взаємної допомоги за виняткових обставин.

8. Якщо наглядовий орган не надає інформацію, вказану в параграфі 5 цієї статті, протягом одного місяця з дати отримання запиту іншого наглядового органу, наглядовий орган, який надіслав запит, може вжити тимчасового заходу на території своєї держави-члена згідно зі статтею 55(1). У такому разі, передбачається, що негайну потребу діяти згідно зі статтею 66(1) задоволено, що вимагає ухвалення негайного зобов’язального рішення Ради згідно зі статтею 66(2).

9. Комісія може, шляхом ухвалення імплементаційних актів, визначити формат і процедури взаємної допомоги, вказаної в цій статті, та домовленості для обміну інформацією електронними засобами між наглядовими органами та між наглядовими органами та Радою, зокрема стандартний формат, вказаний у параграфі 6 цієї статті. Такі імплементаційні акти ухвалюють відповідно до експертної процедури, вказаної в статті 93(2).