Навігація
GDPR > Преамбула 129
Завантажити в PDF

Преамбула 129

(129) Для забезпечення послідовного моніторингу і виконання цього Регламенту в межах Союзу, наглядові органи повинні мати в кожній державі-члені однакові завдання та дієві повноваження, в тому числі повноваження на розслідування, виправні повноваження та санкції, дозвільні та консультативні повноваження, зокрема, у випадках подання скарг фізичними особами, і без обмеження повноважень органів прокуратори за законодавством держави-члена, доводити інформацію про порушення цього Регламенту до відома судових органів та брати участь у судовому процесі.

Такі повноваження повинні також включати повноваження накладати тимчасове або остаточне обмеження, в тому числі заборону, на опрацювання.

Держави-члени мають право визначати інші завдання, пов’язані з захистом персональних даних за цим Регламентом.

Повноваження наглядових органів необхідно реалізовувати відповідно до належних процедурних гарантій, встановлених законодавством Союзу та держави-члена, неупереджено, правомірно та в розумний строк.

Зокрема, кожний захід має бути доцільним, необхідним і пропорційним в аспекті забезпечення відповідності цьому Регламенту, з огляду на обставини кожної індивідуальної справи, поважати право кожної особи бути вислуханою до вжиття будь-якого індивідуального заходу, що негативно вплине на неї, та уникати зайвих витрат і надмірних незручностей для відповідних осіб.

Слідчі повноваження щодо доступу до приміщень необхідно реалізовувати відповідно до спеціальних вимог процесуального права держави-члена, зокрема, вимоги щодо отримання попереднього судового дозволу.

Кожний юридично зобов’язальний інструмент наглядового органу необхідно оформлювати у письмовій формі, чітко й однозначно, із зазначенням наглядового органу, який ухвалив інструмент, дати ухвалення інструменту, він повинен містити підпис голови чи члена наглядового органу, уповноваженого ним, обґрунтування інструменту, а також повинен вказувати на право щодо дієвого засобу правового захисту.

Це не виключає можливість додаткових вимог згідно з процесуальним правом держави-члена.

Ухвалення юридично зобов’язального рішення передбачає, що воно може призвести до судового перегляду в державі-члені наглядового органу, який ухвалив рішення.