(115) Деякі треті країни ухвалюють закони, регламенти та інші нормативно-правові акти, призначені безпосередньо для врегулювання питання щодо опрацювання персональних даних фізичних і юридичних осіб, що перебувають під юрисдикцією держав-членів.

Це може включати рішення судів або трибуналів, рішення адміністративних органів у третіх країнах, що вимагають від контролера або оператора передати чи розкрити персональні дані, які ґрунтуються на міжнародній угоді, такій як договір про взаємну правову допомогу, що є чинною для третьої країни, яка подає запит, і Союзом або державою-членом.

Екстериторіальна сфера застосування таких законів, регламентів та інших нормативно-правових актів може порушувати міжнародне право та може ускладнювати досягнення цілей захисту фізичних осіб, який гарантовано в Союзі цим Регламентом.

Дозволено здійснювати лише передавання, під час якого дотримуються умови цього Регламенту щодо передавання до третіх країн.

Це може мати місце, між іншим, коли розкриття є необхідним для важливих цілей суспільного інтересу, визнаних законодавством Союзу чи держави-члена, сфера застосування якого поширюється на контролера.