Навігація
GDPR > Преамбула 144
Завантажити в PDF

Преамбула 144

Recital 144

(144) Якщо суд, який розпочав провадження щодо рішення наглядового органу, має підстави вважати, що провадження щодо того самого опрацювання, зокрема, того самого предмету, що стосується опрацювання тим самим контролером або оператором, або тієї самої підстави для подання позову, передають до компетентного суду в іншій державі-члені, він повинен звернутися до такого суду для того, щоб підтвердити факт такого суміжного провадження.

Якщо суміжне провадження перебуває на розгляді в суді в ще одній державі-члені, будь-який суд, що не є судом, який першим розпочав провадження, може продовжити провадження або, на запит однієї зі сторін, відмовитися від юрисдикції на користь суду, який першим розпочав провадження, якщо такий суд має юрисдикцію щодо відповідного провадження, і об’єднання таких суміжних проваджень дозволено його законодавством.

Провадження вважаються суміжними, якщо вони пов’язані настільки тісно, що їхній спільний розгляд та вирішення стає доцільним для уникнення ризику ухвалення суперечливих рішень, винесених у рамках окремих проваджень.

(144) Where a court seized of proceedings against a decision by a supervisory authority has reason to believe that proceedings concerning the same processing, such as the same subject matter as regards processing by the same controller or processor, or the same cause of action, are brought before a competent court in another Member State, it should contact that court in order to confirm the existence of such related proceedings.

If related proceedings are pending before a court in another Member State, any court other than the court first seized may stay its proceedings or may, on request of one of the parties, decline jurisdiction in favour of the court first seized if that court has jurisdiction over the proceedings in question and its law permits the consolidation of such related proceedings.

Proceedings are deemed to be related where they are so closely connected that it is expedient to hear and determine them together in order to avoid the risk of irreconcilable judgments resulting from separate proceedings.